Це оповідання трохи простіше за концептом та історією, проте за незрозумілих мені обставин, суб’єктивно подобається мені більше за A Forest of All Seasons.

Попри таємничий початок, основний сюжет історії простий, як дошка — Доктор вимушений грати в шахи, де замість фігур — живі люди, які грають на смерть. З чого випливає, що Стівен та Додо стають всього лиш шаховими фігурами. Проте цікавості наративу дає той факт, що вся оповідь ведеться якраз з їхньої точки зору. Та намагань зрозуміти, що взагалі відбувається і куди дівся Доктор.

І хоч сюжет простий, а розкриття причин смертельності шахової партії доволі тривіальне, сама оповідь дуже гарна, як на мене. Починаючи хвилюванням Додо і частими повторами, що вся ця гра дуже нагадує Іграшкаря і що може вони просто знову потрапили до нього; закінчуючи переживаннями Стівена щодо морального постулату “не вбивай, якщо є така можливість”. Адже йому як бойовому пілоту не звикати до вбивств при космічних баталіях, але довга подорож з Доктором та і власний моральний компас спонукають його знаходити більш мирне рішення.

Все вище перераховане витікає в доволі гарне, хоч і не супер оригінальне оповідання. А з іншої сторони часто це все, що і треба від гарного твору! Інколи достатньо бути хорошим оповіданням з цікавими пригодами.

This story is a bit simpler in concept and narrative, but for reasons unclear to me, I subjectively like it more than A Forest of All Seasons.

Despite the mysterious beginning, the main plot of the story is straightforward, like a plank - the Doctor is forced to play chess, where instead of figures - there are real people, playing to death. This implies that Stephen and Dodo just become mere chess pieces. However, the interest of the narrative is added by the fact that the whole story is told from their point of view, and their attempts to understand what is happening and where the Doctor has gone.

And although the plot is simple, and the uncovering of the reasons for the deadly nature of the chess game is quite trivial, the narrative itself is very good, in my opinion. Starting with Dodo's anxiety and frequent repetitions that this whole game closely resembles the Toymaker and that maybe they have just found themselves back with him; ending with Stephen's concerns about the moral precept "do not kill if there is an option". As a combat pilot, he is not new to killings at cosmic battles, but a long journey with the Doctor and his own moral compass urge him to find a more peaceful solution.

All of the above leads to quite a beautiful, though not super original story. On the other hand, often that is all that is needed from a good work! Sometimes it is enough to be a good story with interesting adventures.

(Translation generated by AI, so mistakes are possible).